Точкою відліку в зародженні спільноти УГКЦ в м. Рожище, прийнято вважати декрет місцевого ієрарха Кир Йосафата від серпня 2013 року, в якому він благословляє отця Сергія Василіва на душпастирське служіння в цьому містечку. Таким чином 24 серпня 2013 року за підтримки п. Ореста Кметюка, п. Люби Музики, п. Анни Савіцької-Пасельської, та п. Василя Іваника отцю Сергію вдалося зорганізувати, на місцевому майдені, першу зустріч майбутньої спільноти. В результаті зібрання вдалося досягнути наступних рішень: 1) об'єднати зусилля для зведення святині Української Греко-Католицької Церкви; 2) з огляду на історичну приналежність містечка до греко-католицької катедри святого Івана Богослова (м. Луцьк), обрати саме цього святого покровителем основаної парохії.

Перші спільні молитви парохіяльної спільноти відбулись в приватному домі на околиці міста, в якому проживав священник о.Серій Василів з родиною, а одну з кімнат було тимчасово переобладнано під богослужбову каплицю. Варто підкреслити, що організація спільноти була досить мобільною і вже на свято Різдва Пресвятої Богородиці (21 вересня 2013 року) була відслужена перша Божественна Літургія. З того часу Українська Греко-Католицька Церква відновила свою душпастирську діяльність на теренах Рожищенського району, яка політичною і фізичною силою російського царату була заборонена з 40-х. років XIX століття. Однак і по сьогодні на теренах району збережені архітектурні пам'ятки, що засвідчують закоріненість УГКЦ в історичній та культурній парадигмі даного краю. У 1777 році в місті Рожище греко-католицький єпископ Кипріян Стецький зводить єпископську резиденцію, яку в 1826 році російська влада забрала і передала в користування роду Стройновських, а згодом до князя Багратіона-Імеретинського та родини Сєментковских. Також в селі Городиня (Рожищенського району) збережена церква Покрову Пресвятої Богородиці збудована в 1762 році. Істотні перебудови оминули також Михайлівський храм в с. Щурин зведений в XVII столітті, а також храмову дзвіницю з XVIII століття. Серед цієї архітектурної панорами також потрібно згадати про храм святого Луки в с. Доросин та Свято-Троїцький храм в с. Рудка-Козинська збудовані у XVIII столітті.

Молитовне та Богослужбове життя громади св. Івана Богослова, зосереджувалось довкола орендованого отцем Сергієм помешкання включно до Пасхи 2014 року. Та з огляду на те, що будинок знаходився на околиці міста, участь в Богослужіннях, регулярно, могла брати тільки незначна кількість вірних (здебільшого дві родини). Разом з тим, парафіяни неодноразово зверталися до місцевих депутатів з проханням надати замельну ділянку для побудови храму. В недовгому часі отримавши в користування ділянку, поруч з районною лікарнею та школою інтернатом, вірні, за допомогою жертводавців, розпочали зведення тимчасової каплиці для проведення богослужінь. Освячення святині в честь святого Івана Богослова здійсних Преосвящений владика Йосафат (Говера) 24 серпня 2014 року.

Після споруждення каплиці та зосередження Богослужбового життя навколо неї, число парафіян значно збільшилося (з 8-ми до 60-ти вірних). На даний час при парафії діє недільна школа для дітей та дорослих. В часі підготовки до ключових празників церковного року (Різдва та Воскресіння Христового) проводяться реколекції, які охоплюють усі вікові категорії вірних. Серед численних парохіяльних заходів варто виокремити зокрема такі: Хресні дороги за участю дітей та семінаристів, міжконфесійні зустрічі та моління, святкування дня св. Миколая у навчально-реабілітаційному центрі, парохіяльна розколяда, допомога бійцям АТО та вимушеним переселенцям, поклоніння мощам св. Миколая Чудотворця, парохіяльний пікнік. На даний час також розробляється проектна документація для будівництва храму та парафіяльного будинку.